Молодіжний інформаційний портал Teeviit поставив екологу Міхкелю Кангуру три найцікавіші, з точки зору молоді, запитання про навколишнє середовище.
1. Що ми можемо зробити самі в терміновому порядку й усім людством, щоб уповільнити потепління клімату та запобігти катастрофі? Де отримати правдиву додаткову інформацію з цієї теми?
Якщо говорити про кліматичну кризу, то, перш за все, хочу підкреслити, що це лише один аспект екологічних змін, що впливають на подальший розвиток людства, яким нам потрібно займатися. Поряд зі зміною клімату відбувається масове вимирання видів, руйнування ґрунтового покриву і масштабні зміни водного режиму. Всі ці процеси взаємопов’язані та посилені один одним. Якщо розглядати їх окремо, це може погіршити ситуацію. Ми бачимо це, наприклад, в дебатах на тему лісів Естонії, де стверджується, що проти зміни клімату допоможуть ще інтенсивніша вирубка лісів і спалювання деревини в сланцевих котлах. Але в спробі врятувати клімат знищують природне різноманіття, і результатом є ще більша катастрофа. Щоб розв’язати проблему, потрібно дивитися на речі комплексно.
Основною причиною масштабних екологічних змін є велика чисельність населення і безперервно споживання, що росте. Тому перше завдання – депопуляція. Єдиним дієвим розв’язанням цієї проблеми є поліпшення освіти, особливо серед жінок. Але лише цього недостатньо. Ми повинні рішуче обмежити й наше споживання. Тут однією з найбільших проблем є сільське господарство та виробництво харчових продуктів. Саме сільське господарство виробляє найбільше парникових газів. Причиною втрати біорозмаїття також є знеліснення. Через неправильні методи ведення сільського господарства руйнуються ґрунти, а зі зміною клімату та рослинності змінюється й глобальний водний режим.
Отже, посильним завданням для кожного є переоцінка свого раціону. Але першим кроком має стати припинення харчового марнотратства. До нього належить і метаболічне марнотратство в їжі, тобто нездорове та надмірне харчування. Також слід віддати перевагу рослинній їжі, в першу чергу, вітчизняним органічним овочам. Нехай невелика кількість м’яса для споживання надходить від виробників органічної продукції та тих фермерів, які піклуються про те, щоб наші ландшафти залишалися відкритими.
Наприклад, прибережні луки були відкритими ландшафтами протягом всієї своєї історії, тому люди повинні продовжувати там свою діяльність з метою зберегти відкритими місця відпочинку перелітних птахів. Відновлення екосистем, інтенсифікація накопичення вуглецю в ґрунті, збереження водно-болотних угідь та лісів, щоб у них накопичувалося все більше вуглецю, повинні бути важливим аспектом кожного виду нашої діяльності. Діяльність, спрямована проти нормального функціонування екосистем, має бути припинена. Окрім їжі, все інше, що ми споживаємо, пов’язане з навколишнім середовищем, кожний предмет нашого одягу, кілометр літака, електронна пошта й переглянутий фільм пов’язані з екологічними ресурсами. Кожна наша грошова купюра – це свого роду бюлетень для голосування. Кожний з нас має вибір, який світ підтримати шляхом споживання. З’ясувати для себе, звідки, наприклад, походить взуття, яке ти носиш, може допомогти у виборі.
Що стосується споживання, то варто намагатися розрізняти наші бажання та наші потреби. Сьогоднішня економічна модель створює все більше спокус, що підвищують наш апетит і намагаються нав’язати їх нам під виглядом наших потреб. Однак варто замислитися про те, що насправді для нас важливо, що насправді забезпечує наш добробут і чи отримуємо ми за це гроші. Загальне скорочення споживання – це можливість для кожного з нас.
Інформації про екологічний колапс дуже багато, але також багато й плутанини. Уміння управляти інформацією, розпізнавати хибну інформацію – сучасна компетенція. У разі сумнівів завжди слід звертатися до наукових статей. Дуже хорошими системними джерелами є публікації відповідних програм чи під відомств ООН.
2. Чи можливо, що за 5 років в Естонії буде «тепла» зима?
Згідно з поточними прогнозами, наша погода дійсно стане схожою на шотландську. Це означає скорочення відмінностей між літом і зимою. Водночас до спільної сірості можна додати екстремальні погодні явища, такі як посуха і спека, повені й сильні шторми.
3. Скільки нам дійсно лишається до точки неповернення?
Згідно з найкращими з теперішніх на сьогодні даними, критичною точкою стане момент, коли середня температура Землі в порівнянні з періодом до промислової революції підвищиться на 1,5 градуса. До теперішнього часу температура вже піднялася майже на 1 градус Цельсія, і прогнозується, що якщо людство не вживе радикальних змін в економіці, особливо в заснованій на вуглеці енергетиці, то критичну точку буде досягнуто протягом 10-15 років. Ми повинні зробити вирішальний вибір зараз.
Статтю створено молодіжним інформаційним порталом Teeviit.
Опубліковано на молодіжному інформаційному порталі Teeviit у 2021 році.
